Батькам

Пропоную вашій увазі 

Золоті заповіді батькам

***

Десять заповідей виховання для батьків від Януша Корчака

Януш Корчак – видатний педагог, лікар, письменник, що пропагував повагу до дитини.

1. 1. Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. 2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.
3. 3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. 4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. 5. Не принижуй!
6. 6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. 7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. 8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.
9. 9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. 10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, безталанною, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою....
    Читайте Януша Корчака! Читайте щоразу, коли, відчуваєте, що не можете впоратися із роздратуванням і гнівом як реакцією на той чи інший вчинок своєї дитини, коли сумніваєтеся у своїй правоті. Дорослі повинні засвоїти, що «ДІТЕЙ немає – є ЛЮДИ, але з іншим масштабом понять, іншим запасом досвіду, іншими бажаннями, іншою грою почуттів...»

***

Як правильно робити зауваження дитині

За давньою слов’янською традицією, батьки, аби уберегти малюка від злих духів чи зурочення, публічно називали його образливими словами на кшталт «телепень», «нетямущий». Таким чином вони прагнули відвернути інтерес темних сил від свого чада – мовляв, і так нетямущий, що з нього взяти… Відомі випадки, коли слово «дурень» використовувалося як друге церковне й давалося при народженні представникам геть не бідних сімей, а переважно знатних купецьких родів.

У наш час подібні традиції давно у минулому, але звичка сварити дитину напоказ усім активно використовується у межах батьківського виховного процесу. Чи правильна така позиція і яка критика має переважати у татковому і маминому педагогічних арсеналах, пропонуємо розібратися детальніше.

Зважаючи на різноманіття думок психологів, варто відзначити – у питанні щодо критики дитини вони досить спільні у своїх поглядах. Одна з головних їхніх порад – ніколи не сваріть і не ображайте свого малюка, особливо публічно!

По-перше, це принижує гідність дитини (а наша мета – виховати гідну, впевнену та самодостатню особистість). У малюка ще немає життєвого досвіду, й він не може відразу зрозуміти помилковість вчинку, бо йому ні з чим порівняти свій промах. Ваш син або донька лише відчують сором і власну неповноцінність.

Критика має відбуватися наодинці. Вона не повинна бути спрямованою на дитину, адже ви осуджуєте не малюка, а його вчинок. Уникайте надмірного драматизму: навіть м’яка критика – це стрес для дитини, тому ваша підтримка їй просто необхідна. Помічниками для батьків у подібних ситуаціях можуть стати фрази: «Не засмучуйся, у нас ще є час усе виправити!»; «Ти розумничок, й наступного разу в тебе все вийде»; «І я теж навчився слухати зауваження, бо вони допомагають поглянути на ситуацію з іншого боку та вирішити її».

Намагайтеся не використовувати в процесі розмови сполучники «але», «проте», «однак». Вони несуть негативне забарвлення і здатні стурбувати дитину та знівелювати все сказане раніше.

Зауважте, за скромними статистичними даними виявлено, що батьки вказують дитині на помилки не менше одного разу на годину! І якщо із статистикою боротися важко, спробуймо хоча б почати із якості нашої критики й робімо її з користю. Успіхів!

***

Заповіді Марії Монтессорі для батьків

Всі ми родом з дитинства. У дитинстві закладаються основи всього: характеру , сприйняття світу , особистості в цілому. Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді - нагадування для батьків. Вони прості , але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах. Якщо Ви будете хоча б раз на рік перечитувати цей список , то взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.

1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
20. Будьте неустанними, роз'яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла - допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов'ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
21. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.